Історикометрія і археометрія

Історикометрія і археометрія

Анотація

Історикометрія і археометрія – комплекс природничо-наукових методів для вивчення археологічних залишків давніх культур. Термін існує від 1958, коли почав виходити під такою назвою британ. наук. ж. «Archaeometry», фах. видання Оксфорд. н.-д. лаб. археології та історії мист-ва. Перші спроби пристосування методів природничих дослідж. до потреб археології датуються 80-ми рр. 19 ст., коли у великих музеях створ. спеціаліз. лабораторії для допоміж. досліджень експонатів археол. та мист. збірок. А. є прикладом міждисциплінар. знання, де тісно взаємодіють спеціалісти різних наук. Сферу її застосування поділяють на три гол. напрями: геомагнітних досліджень – для виявлення та локалізації невідомих об’єктів; матеріалознавчого аналізу археол. знахідок – кераміки, виробів із металу, скла, ін. – для ідентифікації речового складу, з’ясування походження речовини, дослідж. технології виготовлення, консервації, реставрації, експерт. оцінки; датування – для встановлення віднос. або абсолют. хронології як окремих об’єктів, так і матеріал. залишків археол. пам’яток взагалі. Остан. часом поміт. застосування набули методи дослідження біол. матеріалів та комп’ютер. обробки даних. В Україні перші спроби впровадження потенціалу природничих наук для вивчення залишків археол. культур датуються 20–30-ми рр. 20 ст. і пов’язані з дослідженнями кераміч. матеріалів. Нині археометр. дослідження широко культивують фахові археол. та пам’яткоохоронні установи.

Археометрія-наука, полягає в застосуванні наукових методів при аналізі археологічних матеріалів. Археометрія сильно вплинула на сучасну археологію, оскільки вона дає можливість по-іншому підійти до розуміння минулого. Вона є областю дослідження, в якій для вирішення археологічних та історико-художніх питань застосовуються методи природних наук.

Вона фактично дає відповіді на наступні питання: З якого матеріалу зроблений об'єкт? Яка конструкція об'єкта? Яке походження сировини? Чи є об'єкт справжнім? Чи можна встановити його хронологію?

У найширшому сенсі Археометрія є сполучною ланкою між археологією і природними та фізичними науками. Це міждисциплінарна область вимагає тісної співпраці археологів, істориків мистецтва, музейних працівників і вчених, які застосовують сучасні інструментальні методи для вилучення структурної та композиційної інформацію з античних матеріалів. Область застосування включає широкий діапазон від археологічних польових робіт до консервації музейних об'єктів та історичних пам'яток. Археометрія вносить основний вклад у вирішення проблем, пов'язаних з консервацією і відновленням, а також в дослідження культурної спадщини як таке. Ми впевнені, що наукові методи є непогрішимими у викритті підробок. Сучасний хімічний аналіз пропонує численні методи і техніки вимірювання, які можуть бути використані для археометріческіх цілей. З огляду на тенденції наукового світу щодо застосування сучасних аналітичних методів у вивченні артефактів, для того, щоб отримати комплексну інформацію, ми представляємо наш власний досвід в області археометрії. Археометрія була створена для проведення археологічних досліджень в ширшому масштабе- пропонує різноманітні послуги аналітичного дослідження за допомогою проведеного вручну РФА, рамановской спектроскопії і Фур'є-ІЧ-спектроскопії з можливістю переміщення в будь-яке місце і аналізу матеріалу без відбору проб.

Обєкт і прилади вимірювання

Унікальні рішення проведеного вручну неруйнівного дослідження творів мистецтва і артефактів в польових умовах, в лабораторії або на стіні музею.

Лабораторія повинна бути оснащена наступними приладами: • Рамановская спектроскопія від компанії DeltaNu • РФА, модель Tracer III-SD, виробник: компанія Bruker • Прилад для Фур'є-ІК-спектроскопіяі FTIR 4300 від компанії Agilent Technologies • Цифровий мікроскоп (X8000) від компанії Navitar • Спектрофотометр CM-2600d від компанії Minolta • ІЗОСКОП FMP30 від компанії Fischer • Твердомер FL 2000 H від компанії Bareiss Можливості приладів наступні: • Швидкий, надійний, повторюваний і неруйнівний елементний аналіз • Точне кількісне визначення легких елементів в грунті і відкладеннях на місці Фахівці в області археометрії використовують різні методи для аналізу артефактів для з'ясування більш детальної інформації про їх склад або визначення їх походження.

Археометрія

Все більшої ваги в сучасній археології набуває комп'ютерна і математична обробка. Створення банків археологічних пам'яток відкриває широкі можливості і спроможне здійснити справжню революцію в археології. Вони можуть повністю замінити довідкову літературу про щорічні археологічні відкриття, які, до того ж, через брак коштів видаються нерегулярно і з великим запізненням. На відеодиски можна записувати десятки тисяч зображень, що особливо важливо для пошуку аналогій і датування. Комп'ютеру належить майбутнє і в справі обліку археологічних пам'яток, який необхіден для їх повноцінного збереження. Інформація про стан збереження пам'ятки, її археологічне дослідження може постійно поповнюватись завдяки відкритості системи опису. Розробка нескладних програм дозволить швидко отримати потрібну інформацію, наприклад за ключовим словом.

Одним з провідних методів археологічної обробки матеріалу є його класифікація і систематизація. Фахівцям добре відомо, яка це клопітка і трудомістка операція, особливо на стадії пошуку ознак, покладених в основу класифікації, коли треба перебирати тисячі одиниць матеріалу. З цією процедурою блискуче справляється комп'ютер, залишивши час досліднику для пошуку причинно-наслідкових зв'язків досліджуваного явища. Треба відмітити, що із застосуванням кількісних методів в археології використання комп'ютера стало життєвою необхідністю.

Чималих успіхів досягла археологія завдяки математичній статистиці, зокрема при обробці найбільш масової категорії археологічного матеріалу – кераміки та поховальних комплексів. Бурхливе зростання джерелознавчої бази викликало необхідність широкого застосування формалізованих методів, передусім опису і збереження масового археологічного матеріалу, створення пошукових систем за допомогою ПЕОМ.

Отже у вивченні та обробці археологічного матеріалу помітився комплексний підхід, який є характерною рисою сучасної науки. На порядку денному в археології гостро стоїть проблема міждисциплінарних досліджень. Оскільки в межах одного наукового закладу неможливо забезпечити використання нових методів, які часто потребують значних коштів, археологи звертаються за допомогою до геологів, ботаніків, ґрунтознавців, представників інших наукових дисциплін. Можна з певністю стверджувати, що немає такої галузі знань, досягнення якої не використовуються археологами для реконструкції минулого.

Усвідомлення того факту, що археологія є часткою нашої історії, літописом всього людства і частиною нашої культурної спадщини, передбачає і відповідальність за збереження пам'яток археології для нащадків. Це є актуальним науковим і громадським обов'язком і для нашої молодої держави. Бурхливі темпи економічного розвитку України – зростання міст, особливо впровадження системи штучних морів, меліоративні роботи створили реальну загрозу повного знищення багатьох археологічних цінностей. Усвідомлення цього факту привело до створення рятівної археології, яка існує в багатьох країнах світу і в деяких регіонах відома під назвою контролю за збереженням культурних ресурсів.

Отримані археологічні матеріали не опрацьовуються належним чином, не стають надбанням наукової громадськості. Адже формування фондів археологічних матеріалів, їх консервація і реставрація, а також наукова публікація не передбачаються договорами про проведення рятівних археологічних розкопок.

Збірник «Археометрія та охорона історико-культурної спадщини» засновано в 1997 р. як видання Інституту пам’яткоохоронних досліджень.

Методи археометрії

Н.Ю.Бредіс Технологічні дослідження історико-культурних пам’яток як ефективний засіб виявлення невідомих рис минулого (1997 р.)

В.П.Дудкін, М.І.Жарких, І.М.Кошелев Первинна обробка результатiв магнiтометричних спостережень на археологiчних пам’ятках (1997 р.)

В.П.Дудкин, И.Н.Кошелев Магнитные свойства археологических объектов (1997 р.)

В.П.Дудкин, И.Н.Кошелев Методы комплексной интерпретации результатов магнитометрической съемки археологических памятников (1999 р.)

В.П.Дудкин Поиск и картирование магнитометрическим методом характерных археологических объектов (ров, гончарный горн) (2000 р.)

В.П.Дудкин, И.Н.Кошелев Выбор сети магнитометрических наблюдений на археологических памятниках (2000 р.)

В.П.Дудкин Распознавание магнитных аномалий археологического и техногенного происхождения при памятникоохранных археометрических исследованиях (2003 р.)

В.Ф.Петрунь До геолого-петрографічних критеріїв ідентифікації карбонатних порід в античній археології (2003 р.)

О.С.Романчук Аналіз методики дослідження творів мистецтва (2002 р.) Інформаційні проблеми

Ю.Б.Кабаков Объект типа “историческая дата” (1997 р.)

Н.Ю.Корбут Об использовании “мультимедиа” в презентации археологических исследований (1997 р.)

М.В.Панченко Списки выбора в базе данных “Пам’ятки України” (1997 р.)

М.Ю.Бабенко, С.А.Богданець Комп’ютерне тривимірне моделювання трипільського посуду (1997 р.)

А.В.Костенко, Л.С.Онищенко Автоматизація обліку та аналізу інформації про забудову історичних міст (1997 р.)

М.Ю.Відейко Археологічні видання в Інтернеті (1999 р.)

С.В.Назаров, М.М.Ковалюх Київська радіовуглецева калібраційна програма (1999 р.)

М.В.Панченко Попередня підготовка матеріалів для бази даних “Пам’ятки України” (1999 р.)

І.М.Гавриленко До питання класифікації кам’яних човників (2000 р.)

В.І.Піоро База даних “Поховальні пам’ятки енеоліту-бронзового віку степової України” (2000 р.)

М.В.Панченко До проблеми інформаційного відновлення музейних колекцій (2004 р.)

М.В.Панченко Старі підходи до нових проблем: музейний облік на сучасному етапі (2005 р.)

Історикометрія

Огірко Ігор Васильович. https://www.youtube.com/watch?v=bPxvTBeJy4E

Мистецтвометрія

Огірко Ігор Васильович. Історикометрія. http://nazar201111.io.ua/album

Симпозіум з археометрії

Балкански симпозиум по археометрия https://www.youtube.com/watch?v=lD9jA2gxt9I

Симпозиум по археометрия http://vbox7.com/play:70caf69ba9

Симпозиум по археометрия Bsa-2014 / VBOX7 http://vbox7.com/play:70caf69ba9?p=collection&id=1515292

Література

M. Aitken. Physics and Archaeology. Oxford, 1974;

Archaeological Chemistry. Vol. 1–3. Washington, 1974–84;

J. E. Doran, F. R. Hodson. Mathematics and Computers in Archaeology. Edinburg, 1975;

H. Mommsen. Archäometrie. Stuttgart, 1986; B. Hermann. Archäоmetrie. Berlin, 1994.

Курс для студентів . Основною метою є ознайомлення студентів з основами проведення наукових досліджень. Наприкінці студенти мають бути здатні розуміти базову методологію досліджень. Для студентів старших років навчання. Основною метою є ознайомлення студентів з основами проведення наукових досліджень. Огірко І.В.