Біологія людини/Кров
Загальні дані
editКров — рідка речовина, частина внутрішнього середовища людини, що циркулює по кровоносним судинам. У дорослої та здорової людини кров займає 7% від маси тіла і становить в середньому 4-6 л. При різних патологічних станах організму можуть виникати зміни в крові, дослідження яких має велике діагностичне значення. Вивченням крові займається гематологія.
Склад крові
editКров здорової дорослої людини складається з плазми (55-60%) та формених елементів (40-45%).
Плазма складається з наступних елементів:
а також в невеликій кількості інші речовини.
Формені елементи
editДо формених елементів крові належать:
- еритроцити — переносять кисень та беруть участь у виділенні з тканини вуглекислого газу
- лейкоцити — фагоцитують бактерії та залишки клітин, виробляють антитіла
- тромбоцити — беруть участь у процесі зсідання крові
Еритроцити — червоні, двоввігнуті, дископодібні, без'ядерні (на відміну від інших тварин нессавців) клітини. Складаються з ферумвмісного гема та білка глобіна, які разом утворюють гемоглобін. Утворюються в червоному кістковому мозку, живуть до 120 днів, руйнуються в печінці та селезінці. В 1 мм³ крові міститься до 5 млн еритроцитів. Основна функція — транспорт кисню та вуглекислого газу.
Лейкоцити — білі, ядерні клітини, яких в крові людини існує 5 типів. Утворюються в червоному кістковому мозку, селезінці та лімфатичних вузлах, живуть від декількох днів до року. Здатні до активного амебоподібного пересування та фагоцитозу. Основна функція — захист організму від хвороботворних бактерій, знищення чужорідних тіл та загиблих клітин, вироблення антитіл, які формують імунітет.
Тромбоцити — безбарвні та без'ядерні клітини. Утворюються в червоному кістковому мозку. Легко руйнуються при пошкоджені кровоносних судин. Основна функція — зсідання крові шляхом утворення тромбу, який закупорює пошкодження судини і припиняє кровотечу.
Групи крові
editГрупи крові були відкриті австрійським вченим Ландштайнером в 1900 році. Вони розрізняються за вмістом речовин білкової природи: аглютиногенів А і В в еритроцитах та аглютинінів α і β в плазмі. У разі переливання крові донора, несумісної за групою з кров'ю реципієнта, відбувається склеювання еритроцитів — аглютинація. Вона спричинена тим, що аглютиноген А зустрічається з аглютиніном α, а аглютиноген В — з аглютиніном β.
Сумісність крові залежить також і від резус-фактора (Rh) — білкової речовини, яка міститься в еритроцитах 85% людей. При переливанні несумісної за резус-фактором крові виникає резус-конфлікт, утворюються антитіла, які руйнують еритроцити при повторному переливанні.
Функції крові
editКров безпосередньо циркулює по кровоносним судинам та виконує важливі функції:
Хвороби крові
editАнемія або недокрів'я — стан, за якого відбувається зменшення кількості еритроцитів або зниження вмісту гемоглобіну. Це призводить до ослабленості організму, адже кров в меншій кількості транспортує кисень та поживні речовини.
При значних крововтратах і деяких захворюваннях виникає необхідність переливання крові. Для цього кров беруть у дорослих людей — донорів та переливають іншим людям — реципієнтам. У дорослої людини без шкоди для її здоров'я можна взяти 200 мл крові, яку одразу консервують.
Під впливом різноманітних речовин можуть виникати реакції імунної системи, що призводять до захворювань організму, які називаються алергіями. Речовини, що спричиняють алергії, називають алергенами. Реакція організму на інфекційну хворобу визначаються його імунологічною реактивністю. Останнім часом відкрито віруси, які руйнують імунну систему людини, роблять її беззахисною у боротьбі з іншими хворобами. Хворобу, що виникає під впливом цих вірусів назвали синдромом набутого імунодефіциту (СНІД).
Гемофілія — хвороба, що спричинена порушеннями зсідання крові, при якій різко зростає небезпека загибелі від крововиливу в мозок та інші життєво важливі органи, навіть при незначній травмі. Хворі з важкою формою гемофілії нерідко піддаються інвалідизації, внаслідок частих крововиливів в суглоби (гемартрози) і м'язові тканини (гематоми).